Чому роботодавець бажає знати все про кандидата на вакансію
Коли керівник приймає рішення не довіряти кандидатам на слово або просто вірити чесним очам, виникає друге, не менш складне питання. Воно стосується того, що, власне, слід дізнатися про працівника.
Резюме: наскільки цінна інформація в ньому
При прийомі на роботу сьогодні практикується надання резюме. Його складають відповідно до певних вимог. Зазвичай резюме представлено у вигляді анкети з тематичними блоками. Її можна надати на співбесіді або відправити по електронній пошті. Також резюме може бути усним: роботодавець і кандидат обмінюються інформацією при особистому контакті (наприклад, при наймі на просту роботу, яка потребує знань і кваліфікації).
Якщо опитувальник задовольнив всі вимоги роботодавця, передбачається особиста зустріч. Ставлячи потрібні питання співрозмовнику, єдиною метою, яку переслідує чесний роботодавець, зацікавлений у продуктивній і злагодженій роботі підприємства, процвітанні, зміцненні та розширенні бізнесу, є отримання достовірної інформації про людину, з якою доведеться ділитися не тільки планами, а й конфіденційною інформацією.
І часто резюме не завжди відображає вміння і можливості кандидата на 100%, адже з резюме за фактом вийде дізнатися тільки офіційні дані. При цьому завжди є ймовірність, що частина відомостей можуть виявитися неправдивими, або ж просто прикрашеними.
Навіщо і чому потенційний працівник бреше: дослідження
Якщо говорити про те, що стає причиною або ж спонукає брехати претендентів, то згідно з дослідженнямипопулярної інтернет-майданчики з пошуку роботи Jungle Jobs, - це бажання будь-що-будь одержати високооплачувану посаду (так відповіли понад 79% добровольців-респондентів).
При цьому, як показують дослідження, ті, хто погодилися брати участь в опитуваннях:
● прикрашали свої навички та вміння (близько 80%);
● називали завищений рівень оплати на попередньому місці роботи (понад 46%);
● приховували справжні причини звільнення (близько 43%);
● вказували неправдиву інформацію про раніше займану посаду або покладених обов'язків (близько 23%).
Приблизно 50% респондентів свідчать про те, що приховували від потенційного роботодавця тривалу перерву в трудовій діяльності. Свої дії люди мотивують боязню бути незрозумілими, а також небажанням дістати відмову через можливу (але не доведену!) некомпетентність.
Найменший відсоток невідповідності виявляється в частині рівня освіти (близько 10%), так як наявність або відсутність диплома перевірити найлегше, попросивши надати оригінал документа. При цьому, виходячи з того, що сьогодні придбати документ на «чорному ринку» можна не так вже й дорого, іноді сумніви викликає і сам факт наявності «корочки».
Розмова начистоту: чи готові ви
Відповідайте чесно, чи готові ви прийняти на роботу людину, не перевіривши інформацію про нього, а потім:
1. Розчаруватися в працівникові, після того, як виявиться, що його посада не відповідає кваліфікації?
2. Проводити постійний пошук кандидатів на вакантну посаду?
3. Опинитися в ситуації, коли в найвідповідальніший момент ви дізнаєтеся про те, що завдання не виконане або виконане неналежним чином?
4. Втратити налагоджені зв'язки з постійними клієнтами і внаслідок цього зазнати збитків?
5. Зіпсувати репутацію фірми або прославитися з негативної сторони через зрив угод?
6. Спостерігати конфлікти в колективі, склоки і інші ситуації серед колег, пов'язані з інтригами і непорозумінням?
7. Заробити славу неблагополучної компанії через «плинність» кадрів?
8. Отримати матеріальну чи моральну шкоду від непрофесійних дій нового члена колективу?
9. Втратити конфіденційну інформацію по проекту, до якого неперевірений кандидат мав доступ?
10. Дізнатися про те, що прийняті співробітники беруть або вимагають хабара від клієнтів?
З упевненістю відповімо, що у всіх без винятку керівників на всі питання відповідь буде однозначною. І вона буде негативною.
Чим може обернутися безпечність
Як показує практика, нехтування перевіркою даних, наданих кандидатом при співбесіді, в резюме або в анкеті, може стати причиною того, що роботодавець зробить неправильний вибір.
Грунтуючись тільки на фактах, поданих і прикрашених хитрим здобувачем, керівник часто відмовляє претенденту, який на перший погляд не підходить, на користь іншого, чиї дані здадуться більш прийнятними.
Якщо першочерговою метою підприємства є чесна робота, керівник виконує взяті на себе зобов'язання, тоді і він зацікавлений в помічниках, яким він зможе і довіряти. Якщо недооцінити ризики, безпосередньо пов'язані з відсутністю достовірної інформації про претендента, то можна стати жертвою.
Прислів'я, де було написано довіряти, але перевіряти, дуже актуальне в питанні підбору персоналу. Упущення простих моментів обов'язково обернеться проблемами для підприємця: збитками, втратою доходу, негативними відгуками клієнтів. А ще, замість працівника, який надав неправдиву інформацію про себе, доведеться шукати іншого, і витрачати найдорожчий ресурс - час. У світлі розчарування в попередньому виконавці, критерії оцінки умінь потенційного співробітника будуть ненавмисно завищеними, і тому вести пошук доведеться довго, втрачаючи можливий дохід.